При цьому бізнесмен чіткі пояснення з цього приводу давати відмовляється. Наразі він переконує, що його представник, який був на аукціоні, перевищив свої повноваження і тому буде ставити питання про визнання самого аукціону незаконним.

Водночас, якою буде подальша доля аеропорту, невідомо. Наразі він перебуває на балансі облради.

Чернер шукає відмовки

– Аеропорт нікому не передавали у власність, ніякого акту передачі не підписували, – повідомив на прес-конференції начальник регіонального відділення Фонду держмайна України в області Михайло Шкільняк. – Аеропорт як був територіально у власності громади області, так і залишився. Акт прийому-передачі підписують після повної сплати покупцем вартості за придбаний об’єкт приватизації. Покупець, як відомо, за летовище не заплатив.

Власне, переможець аукціону з продажу тернопільського аеропорту ПП “СЦ-Центр-Стрий” через кілька тижнів після підписання угоди купівлі-продажу летовища подав на відділення у суд. Підприємство відмовилося сплачувати будь-які кошти, звинувачуючи Фонд у неправильно складеній угоді.

* Регіональне відділення пройшло ряд судових позовів, однак Верховний суд не побачив у наших діях ніяких порушень, — додає пан Шкільняк. — Але з’явилася інша позивна заява. Сторона Крістіана Чернера, власника фірми-переможця аукціону, заявила, що вже не звинувачує регіональне відділення, а свого представника, мовляв, він перевищив свої повноваження. Тому вони вимагають його підпис після проведення аукціону вважати недійсним. Пан Шкільняк зауважує, що представник дійсно був на аукціоні і підпис ставив, але безпосередньо договір купівлі-продажу підписував все-таки господар, Крістіан Чернер.

Для аеропорту є три варіанти

Що стосується подальшої долі аеропорту, ми направили лист в облраду, щоб там вирішили, що робити далі, продовжує пан Шкільняк. – Рішення про приватизацію приймали депутати минулого скликання. Зараз вони нові, то, може, щось нове запропонують. Залишать в такому варіанті як є, то так і буде.

На думку пана Шкільняка, щоб аеропорт був аеропортом, потрібні інвестиції, однак ні бюджет міста, ні області не має таких коштів.

— Шляхи залучення інвестицій можуть бути різні, – зазначає пан Шкільняк. – Я бачу три варіанти – це створення спільного підприємства з якоюсь структурою на певних частках, передача структурного підрозділу аеропорту в оренду і приватизація. На якому варіанті облрада зупиниться, на той і пристанемо, але останнє слова за ними.

Наразі летовище має заборгованість із зарплати працівникам майже 500 тис. гривень. Усі рахунки підприємства заарештовані. Хоч якось заробити аеропорту вдається лише завдяки чартерним рейсам. Останні з них були під час передвиборчої кампанії. Тоді, зауважують працівники аеропорту, майже щотижня на злітну смугу летовища приземлялися літаки. Зараз в аеропорту знову затишшя. Запланований проект із здійснення польотів у столицю реалізувати керівництву аеропорту не вдалося. Головна проблема — тернопільські турфірми відмовилися забезпечувати пасажирами літак.

Євгенія ЦЕБРІЙ, Ірина МАРЦІНКОВСЬКА,