***
Чому життя таке несправедливе?
Чому дарує тільки біль,
І нібито усе правдиве
Та все одно літаєм серед мрій.

Бува кохаєш, віриш любиш
Даруєш щастя, а тоді…
Хтось порухом руки зруйнує
Твої, ще молоді роки.

І льються сльози
Друзів, рідних
Та мати тужить, голосить,
Для тебе світ ще не відкритий,
Ще не настала смерті мить.

Ти був для мене більш як другом
Минали разом золоті роки
Заради тебе я б відтяла собі руку
Лиш повернися ти сюди

Хоч на секунду, на хвилину
Торкнись рукою рідного плеча
І посміхнись мені до болю
Згадай, що смерті вже нема…

***
Твоя свобода тільки розпочалась
Хоча не поряд мене ти.
Я впевнена, що десь там далі краще
І що немає там пекучої туги

Ти заслуговував на більше
Ще так багато не сказала я тобі
Не сперечаюсь: боляче, ба, навіть гірше
Бо залишилася тепер на самоті…

*** ... Читати далі »