Солодкі голоси ще линуть над землею.
Танцює вітер у безкраїй пустоті…
Звучать пісні, і тугою своєю…
Не можу я забутись у вісні. Крізь пальці бачу мертві силуети,
І чую моторошний сміх,
А під ногами тліє лист поета,
Що загубився у безкраїй темноті. Земля завмерла, і мабуть не дише….
Бо вже не може кров як воду пить,
Мабуть залишився один лиш вихід,
Рукою радіацію ловить.
|
